Три закони робототехніки - це набір обов'язкових правил, які повинен дотримуватися штучний інтелект (ШІ), щоб не завдати шкоди людині. Ці закони використовуються лише у науковій фантастиці, але вважається, що як тільки буде винайдено справжній ШІ, з метою безпеки він повинен мати аналоги цих законів.
Три закони робототехніки, відомі також як Три закони роботів, виглядають так:
- Робот не може завдати шкоди людині або своїм бездіяльністю допустити, щоб людині було завдано шкоду.
- Робот повинен виконувати всі накази людини, за винятком випадків, коли ці накази суперечать Першому Закону.
- Робот повинен піклуватися про свою безпеку в тій мірі, в якій це не суперечить Першому чи Другому Законам.
Ці закони вперше були сформульовані письменником Айзеком Азімовим у його науково-фантастичних творах.
Три закони робототехніки, які сформулював Айзек Азімов у своїх науково-фантастичних творах, мають величезне значення для етичного розвитку штучного інтелекту (ШІ). Ці закони не лише становлять основу для роздумів у літературі, але також стали фундаментальними принципами, які зараз розглядаються в реальному світі при розробці ШІ та робототехніки.
Запобігання шкоді людині
Цей перший закон відображає найважливіший аспект взаємодії між ШІ та людьми - забезпечення безпеки та добробуту для людей. Він вимагає, щоб ШІ уникали будь-яких дій, які можуть завдати шкоди людині. Цей принцип надає величезну вагу безпеці використання штучного інтелекту в сферах, де може бути ризик для людей, наприклад, в медицині, автономних транспортних засобах тощо.
Виконання наказів
Цей другий закон відображає важливість слухняності ШІ інструкціям та наказам людей. Однак він також вказує на обмеження цієї слухняності, коли ці накази можуть призвести до порушення першого закону. Цей аспект наголошує на важливості збереження безпеки і запобігання можливим втратам через виконання некоректних чи небезпечних наказів.
Піклування про власну безпеку
Третій закон заохочує ШІ дбати про власну цілісність та безпеку в процесі виконання завдань. Це важливо для запобігання ситуаціям, коли ШІ може бути нездатним виконувати завдання через пошкодження або інші проблеми, що можуть призвести до небезпеки для людей.
Значущість цих законів полягає в їх потенційній здатності створити основу для розвитку ШІ, який би був етично відповідальним та безпечним для використання. Враховуючи зростаючий вплив ШІ на всі аспекти суспільства, від медицини до транспорту, дотримання цих принципів допоможе забезпечити гармонійний розвиток технологій, спрямованих на покращення життя людей, з мінімальними ризиками та етичними дилемами.
Четверий або нульовий закон
У ідеальній ситуації, за задумом Азімова, ці три закони вбудовані в саму основу математичної моделі позитронного мозку (так письменник називав мозок робота, обдарованого штучним інтелектом), таким чином, що створити розуміючого робота без цих законів у принципі неможливо. І якщо робот спробує порушити їх, то він вийде з ладу.
У своїх творах письменник придумує витончені способи того, як ці закони все ж можуть бути порушені, докладно розглядає всі можливі причини та наслідки. Автор також говорить про те, як роботи розуміють ці закони по-різному, до яких небажаних наслідків може призвести дотримання цих трьох законів або як роботи можуть завдати шкоди людині опосередковано, самі цього не підозрюючи. Азімов зізнавався, що намірено зробив закони двозначними, щоб забезпечити більше конфліктів та невизначеностей для нових оповідань. З іншого боку, він також стверджував, що подібні норми - це єдиний спосіб зробити роботів безпечними для людей.
Як наслідок цих законів, пізніше Азімов формулює четвертий закон робототехніки та розташовує його на самому початку, тобто робить його нульовим. Він звучить:
Робот не може завдати шкоди людству або своїм бездіяльністю допустити, щоб людству була завдана шкода.
Висновок
Ці закони можуть стати основою для розробки етичних принципів та рекомендацій у сфері штучного інтелекту. Вони допомагають вирішити дилему між розвитком передових технологій та забезпеченням безпеки та етичності в їхньому застосуванні. І хоча Три закони робототехніки можуть бути дещо фантастичними, вони створюють основу для дискусії та рефлексії над етичними вимогами до штучного інтелекту, який здатний співіснувати з людьми на безпечних та взаємокорисних умовах.
