«Сонячна машина» - це перший український науково-фантастичний та утопічний роман Володимира Винниченка. Твір був виданий в 1928 році і став об'єктом різних оцінок та трактувань. Деякі літературознавці вважали його утопією, інші - антиутопією, а деякі заперечували його утопічність. Володимир Винниченко навіть мріяв номінувати цей роман на Нобелівську премію з літератури.

Історія написання твору

У цьому романі, який був написаний В. К. Винниченком у 1922-1924 роках (Берлін 1922 - Равен 1924), присутні елементи соціальної утопії та наукової фантастики. Його вважають одним із найвідоміших творів письменника.

Перша публікація роману відбулася у 1928 році, а згодом він був перевиданий багато разів і включений до збірок творів автора.

Сам автор наголошував на образно-символічному характері произведення, називаючи "Сонячну машину": "...величезним символом всіх утопічних та неправомірних прагнень, які в історії були експериментовані на території СРСР, починаючи з утопістів Сен-Сімона, Фур'є, Оуена, пройшовши до наукового фантаста Маркса та закінчивши практичним мрійником Леніним".

Проблематика твору

У романі «Сонячна машина» Винниченко ставить перед нами комплексні суспільно-політичні, філософські та морально-етичні питання:

• Відношення між індивідуумом та колективом: Твір досліджує взаємодію окремої особистості та суспільства, питання самостійності та індивідуальності в умовах колективізму.
• Класова боротьба: Автор аналізує конфлікти інтересів різних соціальних класів.
• Соціальні групи "прекрасної будущини": Винниченко розглядає уявлення про ідеальне суспільство і проблематику його практичної реалізації.
• Зневіра та віра: В романі розглядаються теми зневіри в ідеалах та віри в майбутнє, зокрема через конфлікт між реалістичним підходом і прагненням до утопії.
• Любов і ненависть: Винниченко розкриває складність і суперечливість людських почуттів, відображаючи як позитивні, так і негативні аспекти любові та ненависті.

Сюжет твору «Сонячна машина»

Сюжет роману «Сонячна машина» розгортається в 1922-1924 роках після закінчення першої світової війни і відбувається в різних країнах, а не лише в Німеччині й Європі, але і по всьому світу. Центральними персонажами є верховоди сучасного фінансово-промислового капіталу, такі як гумовий фабрикант і президент Об'єднаного Банку Мертенс і його оточення.

Король Німеччини, Мертенс, збагатившись, покупає все, що можливо - уряд, парламент, банки, підприємства, поліцію, пресу і навіть прагне придбати древній аристократичний герб разом із його власницею, родовитою принцесою Елізою. Він мріє володіти світом і перетворитися на всемогутнього правителя.

У той час Німеччина зображується в романі як країна, сповнена безжалісних і нещасних істот, занурених у безумство та моральну занедбаність.

Протиставлено могутній економічній силі геніальний винахід інженера Рудольфа Штора - сонячна машина, що символізує визволення від утиску і свободу від економічних, соціальних та політичних обмежень.

Автор убедливо демонструє, що коли людина намагається піднятися над добром і злом і стати всемогутньою, вона стає навіть не вільною, але примітивною істотою, позбавленою високої моралі. Він показує, що рятівне вирішення полягає не лише у сонячній машині, а в усвідомленні потреби організованої праці та прагненні до нового життя. Головними напрямками сюжету є боротьба за сонячну машину та складність кохання принцеси Елізи до геніального плебея Рудольфа Штора.

Характеристика героїв твору «Сонячна машина»

У романі «Сонячна машина» герої мають різноманітні характеристики та зображені з різних сторін. Основні герої, які привертають увагу, це Еліза, Мертенс та Рудольф Штор.

• Еліза є сильною, гордою жінкою з розумним і гарячим серцем. Вона втілення краси, енергії та активності, завжди має на меті перемогу. Її філософія життя проста: "життя - це боротьба". Вона прагне правди, гуманності та чесності.
• Мертенс у романі демонструє динамічний розвиток. Він починає як могутній фінансовий магнат, проте, через кохання до Елізи, змінюється і бачить світ з іншого ракурсу. Він втрачає силу, владу та гроші, але знаходить нові цінності в житті.
• Інаракісти, учасники організації "ІНАРК", зображені карикатурно та іронічно. Хоча вони присягають забути все задля організації, деякі з них все ж таки думають про кохання чи як спасти родину. Вони проводять терористичні акції, переконані, що воюють за щастя всього людства.
• Рудольф Штор є головним позитивним героєм. Він - вчений-хімік, який протиставляє мирний шлях досягнення щастя всіх людей. Він працює довгі роки над винаходом сонячної машини, яка має визволити людство від економічних обмежень. Рудольф бачить техніку не як ворога, а як засіб полегшення життя і водночас допомагає повернути людей до праці.
• Образ Сюзанни вражає своєю гідністю і стійкістю. Вона представляє аристократію, яка залишається вірною своїм принципам, навіть у найважчих умовах. Коли весь її світ змінився під впливом сонячного хліба, вона віддає перевагу смерті, ніж пристосуватися до такого життя. Навіть любов до Макса не переконує її змінитися, вона готова відмовитися від багатств і соціального статусу, але не поступиться своїми ідеалами та гідністю.

Також в творі зустрічаються інші персонажі, такі як граф Еленберг, князь Альбрехт, брати Штори - Макс та Ганс. Вони характеризуються розрахунковістю та точністю, але виявляють гуманність і справжній інтерес до благополуччя населення держави.

Усі герої роману сповнені життєвих суперечностей, та саме через це вони стають реалістичними й актуальними для читача.

Сиволи у творі

У романі «Сонячна машина» є багато символічних образів, які несуть глибокий зміст і підкреслюють тему твору. 

Один з таких символів - це час. У світі утопії, де дія відбувається, час став абстрактним і стоїть на місці. Застій і бездіяльність символізують занепад життя. Позитивні події відбуваються при яскравому сонячному світлі, вдень, а погані - вночі, що підсилює символічний контраст.

Місто Берлін є символом не тільки Німеччини, але і всього світу. Його образ змінюється від активного і динамічного до мертвого та застояного після появи Сонячної машини.

Небо, що відображає події на землі, також стає символом темряви та занепаду.

Зимовий час символізує стагнацію та помертвіння сил, тоді як сонце і місяць втілюють нове, надію та пробудження.

Також колір символічний у творі: жовто-зелений прапор представляє радість, нові почуття та надію. Кольори утопії яскраві та веселі, а антиутопії - похмурі та сірі, що підкреслює різницю між цими світами.

Сонячна машина у романі є сильним символом нового початку, надії на майбутнє і світлого сподівання. Вона втілює ідею прогресу та наукових досягнень, що освітлюють душі персонажів і пробуджують нові почуття. Своїм з'явленням вона вказує на можливість створення нового світу, де жорстокість, бездіяльність і темрява будуть позаду. Сонячна машина є світлом, що проливається на темні узбережжя людської свідомості, вказуючи шлях до нової ери прогресу та просвітлення.

Висновок

Письменник вірить у важливість технічного прогресу для розвитку людства. Сонячна машина символізує цей прогрес. Проте, сам винахід не робить світ кращим. Після перемоги над бездіяльністю суспільство розпадається, показуючи, що просто технологія не вирішує проблеми. Тільки коли люди стають більш морально вдосконаленими, їхні дії призводять до позитивних результатів. Таким чином, самі люди формують своє майбутнє, а не тільки техніка.

Автор підкреслює, що праця на землі є важливим компонентом життя, а рух - це саме життя. Таким чином, недоцільне використання техніки може нарушити баланс та негативно позначитись на житті індивіда та суспільства.