Антиутопія - це жанр літератури, який описує фіктивний світ або суспільство, що є протилежним ідеалам та цінностям утопії. У такому світі зазвичай панують насильство, репресії та авторитарна влада, а люди живуть в несприятливих умовах. Антиутопії часто містять соціальну критику сучасного суспільства, його політичних та економічних систем.

Основні риси антиутопії в літературі наступні:

• Насильство та репресії: у світі антиутопії панує насильство, а люди зазвичай живуть у страху перед режимом.
• Авторитарна влада: часто у світі антиутопії існує централізована влада, яка контролює кожен аспект життя людей. Іноді це може бути диктатор, а іноді - система.
• Контроль за комунікацією: у такому світі протистояння авторитету може стати неможливим, оскільки влада контролює засоби масової інформації і мову.
• Соціальне розчленування: у світі антиутопії люди можуть бути розділені на групи за соціальною, расовою, політичною або етнічною приналежністю.
• Низький рівень життя: у такому світі люди живуть в несприятливих умовах, з обмеженим доступом до ресурсів та можливостей.

Ці риси допомагають створити реалістичний світ антиутопії та показати негативні наслідки спотворення ідеалів, на яких базується утопія.

Жанр антиутопії в літературі склався з декількох класичних творів, які стали найбільш відомими у світовій літературі.

До таких творів можна віднести:

• "1984" Джорджа Орвелла - цей роман є одним з найпопулярніших і знакових творів антиутопії. Він описує життя людей у майбутньому, коли всі аспекти життя контролюються диктаторським урядом.
• "Острів Доктора Моро" Герберта Уеллса - це роман про англійського лікаря, який потрапив на плавучий острів, де проводяться жахливі експерименти над тваринами і людьми.
• "Краса страшного нового світу" Олдоса Гакслі - це роман, що описує майбутнє суспільство, в якому люди позбавлені будь-яких негативних емоцій і проходять соціальну кастування.
• Інші приклади творів жанру антиутопії включають "Новий світ" Олдоса Гакслі та "Механічний апельсин" Ентоні Берджеса.