"Лісова пісня" - це драматична поема Лесі Українки, яка була написана у 1911 році. Твір містить у собі багато міфологічних елементів та символіки, що стали характерними для творів української літератури на початку XX століття.

Лісова пісня розповідає про кохання Мавки та Лукаша. Мавка - це лісова царівна, яка живе в лісі та відчуває себе щасливою лише тоді, коли знаходиться в природі. Вона закохується у Лукаша, який є молодим хлопцем з села. Лукаша приваблює Мавкина краса та врода, а також її мінлива натура. Проте, Лукаш не розуміє Мавку та її потреби бути в природі і змушує її жити з ним у хаті. Це призводить до конфлікту між ними, а також конфлікту між Мавкою та матір'ю Лукаша.

У творі Леся Українка використовує багато символіки та міфологічних елементів. Наприклад, Мавка уособлює природу та її беззахисність перед людиною. Лукаш же - це людина, яка використовує природу для своїх потреб. Лісовик та Русалка - це міфологічні персонажі, які попереджають Мавку про шкоду, яку людина може завдати природі. Сопілка, яку грає Лукаш, символізує красу та гармонію, яку можна знайти в природі.

Жанр та проблематика

Щодо жанру та проблематики твору, можна сказати, що "Лісова пісня" належить до драматичної поеми. У творі порушується проблема відносин людини та природи, яка є актуальною і до цього дня. Леся Українка показує, що людина не може беззастережно використовувати природу, адже це може мати наслідки як для самої природи, так і для людини.

Також, у творі показано, що людина не може підкорити собі природу, адже вона має свої закони та природні процеси, які не можна зупинити.

Історія написання

Твір був написаний Лесею Українкою всього за 12 днів у липні 1911 року у місті Кутаїсі, що на Кавказі. Ідея написати "Лісову пісню" була навіяна спогадами дитинства, а прототипами реальних образів у драмі-феєрії були волинські селяни, подібні Левові Скулинському, розповіді якого Леся слухала ще дитиною в Нечимному. Головним джерелом, з яких письменниця черпала матеріали для своєї драми, були реальне життя і його своєрідне відображення в усній народній творчості.

Про що твір?

Твір "Лісова пісня" описує зіткнення світу людини та світу природи в їх гармонійних та суперечливих взаєминах. Твір оспівує красу людських взаємин, потяг до щастя та силу великого кохання. У творі Леся Українка використовує багато символіки та міфологічних елементів. Мавка уособлює природу та її беззахисність перед людиною. Лукаш же - це людина, яка використовує природу для своїх потреб. Лісовик та Русалка - це міфологічні персонажі, які попереджають Мавку про шкоду, яку людина може завдати природі. Сопілка, яку грає Лукаш, символізує красу та гармонію, яку можна знайти в природі.

Головний конфлікт у творі "Лісова пісня" полягає у тому, що Лукаш не розуміє Мавку та її потреби бути в природі і змушує її жити з ним у хаті. Це призводить до конфлікту між ними, а також конфлікту між Мавкою та матір'ю Лукаша. Розв'язка твору полягає у тому, що Мавка вирішує повернутися до лісу, де вона відчуває себе щасливою, а Лукаш залишається сам.

«Лісова пісня»: головні герої

У творі "Лісова пісня" головні герої - це Мавка та Лукаш.

• Мавка - це дух лісу, який уособлює природу та її беззахисність перед людиною. Вона мріє про свободу та повітряні гойдалки, а також про кохання та щастя.
• Лукаш - це молодий хлопець, який використовує природу, щоб задовольнити свої потреби. Він закохується в Мавку та намагається пристосуватися до її світу. Однак, він не розуміє її потреби бути в природі та змушує її жити з ним у хаті, що призводить до конфлікту між ними.

Крім Мавки та Лукаша, у творі є й інші персонажі, які виконують допоміжні ролі. Наприклад, Лісовик та Русалка - це міфологічні персонажі, які попереджають Мавку про шкоду, яку людина може завдати природі. Мати Лукаша - це символ матеріального світу та людської душі, яка не розуміє Мавку та вважає її загрозою.

Висновок

За стислим переказом твору "Лісова пісня" видно, що твір Лесі Українки є проблемною філософською драматичною поемою, яка описує зіткнення світу людини та світу природи. Головні герої твору - це Мавка та Лукаш, які уособлюють це зіткнення. Твір містить у собі багато міфологічних елементів та символіки, що стали характерними для творів української літератури на початку XX століття.

Лукаш поводиться з Мавкою грубо та не розуміє її потреби бути в природі. Це призводить до конфлікту між ними. Мавка намагається перетворити Лукаша на людину силою свого кохання, але Лукаш лякається Мавки та тікає від неї.

У творі "Лісова пісня" Мавка є втіленням не тільки краси і беззахисності природи, але й духовної краси людини, що не може бути знищена в повсякденних дрібних турботах. Вона вічно відроджується. Також у творі присутні інші персонажі, які виконують допоміжні ролі.

Розв'язка твору полягає у тому, що Мавка перетворюється на суху вербу, з якої хлопчик Килини вирізує сопілку. Сопілка промовляє голосом Мавки, що символізує вічне кохання та гармонію, яку можна знайти в природі. Таким чином, твір Лесі Українки "Лісова пісня" викликає у читача роздуми про проблемні відносини між людиною та природою, а також про конфлікт між духовним та матеріальним світом.